Житія святих

Свята юність великомучениці Варвари.

17.12.2010

На початку IV століття після Різдва Христового Римською імперією управляв нечестивий імператор Максиміан, відомий своїми страшними гоніннями на християн.
На сході імперії на той час у малоазійському місті Іліополі Фінікійському жив знатний і багатий чоловік на ім’я Діоскор. За вірою він був язичник і мав велике горе. Його дружина померла незадовго після пологів, народивши чудесну дівчинку. Назвали її Варварою, що на грецькій мові означає чужоземка. Всю свою батьківську любов, всі свої турботи Діоскор зосередив на своїй єдиній донечці-сирітці. Читати далі…

Святий апостол Андрій Первозваний.

13.12.2010

Святий апостол Андрій Первозваний особливо шанований українським народом. Хоча за своєю етнічною приналежністю він і близько не був українцем, його вважають «своїм», «рідним». Адже, святе передання говорить, що саме апостол Андрій був першим, хто проповідував Христове вчення на території нашої країни. Це саме він плив по Дніпру-Борисфену на Північ, дістався київських круч й передрік заснування великої святині – «матері городов руських», Богом береженої столиці нашої держави міста Києва.
Святий апостол Андрій походив з галилейського міста Віфсаїда, був сином юдея, на ім’я Іона та рідним братом святого первоверховного апостола Петра. Читати далі…

Свята Великомучениця Катерина.

06.12.2010

Свята Великомучениця Катерина народилася в єгипетському місті Олександрія в 282 р. Батьки її, хоч і походили з царського роду – були таємними християнами. Вони змогли дати дочці блискучу освіту. У сімнадцятирічному віці Катерина вже досконало знала твори багатьох давніх письменників і філософів, таких, наприклад, як Вергілія, Гомера, Аристотеля й Платона. Крім того вона вивчала твори Асклепія, Гіппократа й Галена – найвідоміших на той час лікарів. Добре оволоділа ораторським мистецтвом і діалектикою, знала кілька мов. Прославилася своїм розумом та вродою. Читати далі…

Преподобний Нестор-Літописець.

15.11.2010

Будь-яка річ або подія, якщо не буде записана, то стане забутою та невідомою. Так якби Мойсей не був би навчений Самим Господом із самого початку про створення світу, про праотця нашого Адама, про Всесвітній потоп і не залишив би нам всього цього в своїх Книгах, то нічого з написаного не стало б нам відомим. Але Бог посилає в певний час літописців, щоб майбутні покоління, читаючи їхні записи, мали можливість отримати від цього користь. Читати далі…

Святий Великомученик Димитрій Солунський.

07.11.2010

Святий Великомученик Димитрій Солунський був сином проконсула в місті Фесалоніки (сучасні Салоніки в Греції, слов’янська назва Солунь). На той час ( III ст. н.е.) римські язичницькі вірування поступово втрачали свої позиції серед простого населення, набирало сили християнство. Батько й мати Святого Димитрія були таємними християнами. В таємній домовій церкві, що знаходилася в оселі проконсула, хлопчик був хрещений та утверджений у вірі в Господа нашого Ісуса Христа.
Після смерті свого батька Святий Димитрій був призначений на його місце імператором Галерієм Максиміаном. Читати далі…

Святі мучениці Віра, Надія, Любов і матір їхня Софія.

30.09.2010

У першій половині II століття, за імператора Андріана, постраждали в Римі святі Софія і три дочки її: Віра, Надія і Любов, з котрих старшій Вірі було дванадцять років, а молодшій – Любові – дев’ять. Залишившись удовою, свята Софія вела побожне життя і в побожності виховала своїх дочок. У Римі чимало людей знало про християнські чесноти цієї родини. Імператор Адріан викликав їх на суд. «Настав час, коли ви будете вінчатися мученицьким вінцем з Небесним Женихом своїм і разом з ним ввійдете до пресвітлих чертогів його», — так говорила мати своїм дітям перед стратою. Читати далі…

Святий Великомученик Георгій Побідоносець.

05.05.2010

Святий Великомученик Георгій походив з славного роду, жив на початку IV століття при римському імператорові Діоклитіані (284 – 305 рр.). Батько його постраждав за віру Христову, а мати після смерті чоловіка оселилась у Палестині, де вона мала великий маєток. Молодий Георгій вступив до царського війська й скоро за свою мужність і відвагу отримав вищий військовий ранг ( трибуна).
Займаючи високе становище в царському війську, Георгій скоро став одним з близьких до царя. Діоклитіан не знав, яку віру визнає Георгій. У цей час було видано суворі закони проти християн. Наказано було палити їх книжки, руйнувати їх церкви, а самих їх віддавати на муки. Читати далі…

Олексій чоловік Божий.

29.03.2010

Преподобний Олексій народився в Римі в сім’ї благочестивих і милостивих Євфимія і Аглаїди. Ставши юнаком, він почав суворо поститися, роздавав милостиню і під розкішним одягом носив волосяницю. В нім рано визріло бажання покинути світ і служити Богові. Одначе батьки збирались одружити Олексія. Після одруження, залишившись на самоті з нареченою, він здійняв з пальця перстень, повернув їй і сказав: « Збережи це, і нехай Господь буде з нами, Своєю благодаттю влаштовуючи нам нове життя». А сам таємно втік з дому, сівши на корабель, який плив до Месопотамії. Потрапивши в місто Єдессу, Олексій продав усе, що в нього було, гроші роздав жебракам і став жити при церкві на паперті, а харчувався з милостині. Читати далі…

Дивний гість.

24.03.2010

Святий Григорій Двоєслов, папа Римський, був надзвичайно милосердний до бідних. Одного разу, коли він був ще ченцем у монастирі святого Андрія Первозваного, до нього з’явився якийсь чоловік. Котрий зі сльозами розповідав, що мав корабель, але в бурю втратив його і все своє й чуже майно, яке було на ньому. Григорій, вислухавши його, дав йому шість золотих монет. Через годину він прийшов знову: «Змилуйся наді мною, раб Божий, – казав він, – ти дав мені мало, а я втратив дуже багато». Григорій дав йому ще шість монет, але той самий чоловік прийшов і на третій раз, кажучи: «В мене багато боргів, допоможи мені!» Читати далі…

Сорок мучеників Севастійських.

04.03.2010

В 313 р. в одному вірменському місті Севастії воєначальником був ревний язичник Агріколай і мав загін із сорока каппадокійців, хоробрих воїнів, що були християнами. Коли воїни відмовилися принести жертву язичницьким богам, Агріколай кинув їх до в’язниці. Вночі вони почули голос: « Хто витерпить до кінця, той спасен буде!» Другого дня їх умовляли зректися Христа і, як непокірних, закували в кайдани. Через тиждень відбувся суд над воїнами, які твердо відмовили, що заради Христа вони не пошкодують навіть свого життя. Мучителі стали бити їх камінням, але камені пролітали мимо, один із них навіть потрапив у лице Агріколая. Вночі у в’язниці воїни знову почули голос Господній: «Віруючий в Мене якщо й помре, оживе. Читати далі…