1. Яке призначення посту?

1. Викорінення пристрастей і похотей. 2. Досягнення стриманості й помірності. 3. Приготування до загробного рівноангельського життя. «Бо Царство Боже не їжа та пиття» /Рим. 14, 17/ Молитва твориться з увагою особливо під час посту, тому що тоді душа буває легша, нічим не обтяжується й не пригнічується згубним тягарем задоволень. Читати далі →

Різдвяний піст або Пилипівка – один із чотирьох багатоденних постів, встановлених Православною Церквою, триває 40 днів: з 28 листопада по 6 січня.
Чіткі історичні документи про місце і час встановлення Різдвяного посту, нажаль не збереглися, але відомо, що ще з IV століття святий Амвросій Медіоланський та блаженний Августин згадують про нього в своїх творах. А вже у V столітті святий Лев Великий, єпископ Римський, говорить про давність посту.
Назва «Пилипівка» походить від свята апостола Пилипа, яке припадає на 27 листопада – останній день, коли вживають скоромну їжу перед постом (заговини). Читати далі →

Коли зустрічається біда і людина зостається сам на сам із нею, важливо не впасти у відчай, відчути потребу поговорити з Тим, Хто може зарадити, Хто може все змінити. І тоді людина, в якої десь глибоко в душі ворушиться віра, іде в храм, іде молитися, плакати, просити.
Коли й мене спіткало лихо (звістили про важку хворобу мами), із розпачем і болем поїхала в сусідній обласний центр, де багато церков і монастирів. Читати далі →

Бог створив усе на світі. Бог створив і добрих духів, невидимих нам – ангелів. Ангели служать Богові на небі, поклоняються Йому і прославляють Його, Творця всього світу.
Бог любить своє творіння – людей і посилає до них Ангелів, щоб охороняти їх. Ангели допомагають людям у біді, визволяють їх від ворогів, охороняють їх від різної небезпеки.
Кожна людина, навіть маленька дитинка, має свого Ангела, що зветься Ангел-Охоронитель, бо охороняє ту людину і молиться за неї перед Господом Богом. Читати далі →

Цей день особливого поминання померлих за переданням був встановлений 1380р. після Куликовської битви, що поклала початок визволенню Русі від монголо-татарського панування. За повелінням Святого Благовірного князя Димитрія Донського, який виступив на битву із супостатом з благословення Преподобного Сергія Радонезького і здобув перемогу, стало здійснюватись поминання всіх загиблих в цей день на полі брані. Читати далі →

Як би не хотілося українським господиням безтурботно радіти теплим і квітучим передпасхальним дням, та їм зараз зовсім не до милування природою. Останні дні Страсного тижня завантажені клопотами і приготуваннями до свята свят – Великодня. Одне з найважливіших приготувань – великодній кошик. Відвідавши ринок на Червоноармійській у Чернівцях, дізнаюся: лише порожній пасхальний кошик коштує від 20 до 45 грн, а для його наповнення потрібно щонайменше 170 гривень. Відтак стало цікаво: а як же готували великодній кошик наші прабабусі? Читати далі →

У храмі—в іконостасі і на стінах, і в дома—на покуті – знаходяться святі ікони (образи), перед якими ми молимось. Іконою, чи образом, називається зображення Самого Бога, чи Божої Матері, чи ангелів, чи святих угодників. Зображення це неодмінно освячується святою водою: через це освячення іконі подається благодать Святого Духа, й ікона вшанується нами як свята. Бувають ікони чудотворні, через які благодать Божа, яка перебуває в них, проявляється навіть чудесами, наприклад, зціленням хворих. Читати далі →

Хрестимось правою рукою. Для цього три пальці з’єднуємо разом, а два (безіменний і мізинець) притискаємо до долоні. Трьома з’єднаними пальцями торкаємося чола, живота, правого і лівого плечей, зображуючи на собі хрест, і, опустивши руку кланяємось. З’єднання трьох пальців символізує нашу віру в Святу Тройцю – Бога Отця, Бога Сина і Бога Духа Святого. Два притиснуті пальці символізують нашу віру в Сина Божого Ісуса Христа, що Він має два єства – є Бог і Людина, і для нашого спасіння зійшов з неба на землю.
Під час хрещення руку покладаємо на чоло, щоб освятити наш розум і наші думки; на живіт – щоб освятити наші внутрішні почуття; на плечі, щоб освятити сили нашого тіла і щоб благословення Боже було на наших вчинках. Читати далі →

Сповідь полягає в тому, щоб визнати в церкві перед священиком гріхи, висловити жаль, душевну скруту з того, що ми недобре вчинили, а також дати обіцянку утримуватись від зла. Замість того треба намагатися робити щось добре, аби цим спокутувати свої гріхи. Після щирого розкаяння Бог прощає нам наші гріхи через священика, який проказує особливу молитву. До сповіді вже йдуть ті діти, яким виповнилось сім років. Священик молиться, що Бог простив їм гріхи і допустив їх до Святого Причастя. Читати далі →

Свята Православна Церква як турботлива мати щоденно на всіх богослужіннях підносить молитви за всіх чад своїх, що відійшли в країну вічності: на полунощниці читаються тропарі й молитви за померлих, і на ектенії в кінці її вони поминаються; так само і на повечір’ї. На утрені й на вечірні поминаються померлі під час сугубої ектенії. На літургії поминаються тричі: на проскомидії, на ектенії після Євангелії і після освячення Чесних Дарів, коли співають «Достойно є, яко воістину»… Крім цього, для молитви за померлих призначений ще один день в тижні – субота, в яку відправляється заупокійна літургія, за винятком тих днів, у які випадають великі свята. Читати далі →