Собор Архистратига Михаїла і всіх Небесних Сил безплотних.

20.11.2010

Архангел Михаїл – один із вищих ангелів. Святе Писання вчить, що крім фізичного (матеріального) світу існує ще й духовний світ, в якому споконвіку перебувають розумні, добрі, безтілесні істоти, що називаються ангелами. Слово «ангел» в перекладі з грецької означає «вісник». Біблія називає їх так тому, що через цих істот Бог нерідко сповіщає людям Свою волю. Ангели перебувають в умовах відмінних від наших, матеріальних, там де час і простір мають зовсім інший зміст. Префікс «архі», який додають до деяких ангелів, вказує на їх більш високе служіння в порівнянні з іншими. Так як Христос є Архіпастир, тобто Пастир над пастирями або як єпископ є архієрей, начальник над ієреями. Тому, називаючи деяких ангелів архангелами (Михаїла, Гавриїла, Рафаїла, Уриїла та ін.), слід знати, що всі вони не з архангельського чину (передостаннього за ієрархією Діонісія Ареопагіта), а є начальниками над усіма ангелами (в тому числі над серафимами та херувимами). Для того, щоб більш точно виразити їх положення слід використовувати назву архистратиг, з додаванням імені ангела (архистратиг Михаїл, архистратиг Гавриїл…). Щоправда найчастіше назва архистратиг використовується по відношенню до архангела Михаїла – начальника воїнства небесного.
За стародавніми переказами, сатана, колись світліший від усіх ангелів небесних і тому названий Люцифером (Світлоносний), впав у самолюбство, гордість і злобу та й спокусив багато інших духів. Архангел Михаїл зібрав військо з благочестивих ангелів та й вступив у війну з відступником. «І сталась на небі війна: Михаїл та його ангели вчинили зо змієм війну. І змій воював та його ангели, та не втрималися і вже не знайшлося їм місця на небі. І скинений був змій великий, вуж стародавній, що зветься диявол і сатана, що зводить світ, і скинений був він додолу, а з ним і його ангели були скинені». (Об’явлення 12, 7-9).
Ім’я Михаїл, в перекладі з давньоєврейської означає «Хто як Бог», за переданням це були перші слова, які вимовив архангел Михаїл перед тим, як вступити у битву із сатаною. Дещо інакше про це говорить Святий апостол Юда (Фаддей): «І сам архангел Михаїл, коли сперечався з дияволом і говорив про Мойсеєве тіло, не наважився винести суду зневажливого, а й сказав: «Хай Господь заборонить тобі»» (Юди 1,9).
Святе Писання називає імена тільки тих ангелів, які несуть в собі особливу місію в утвердженні Царства Божого на землі.
Архангел Михаїл в Біблії іменується «князем», «вождем воїнства Господнього» і зображується як головний борець не тільки проти диявола, а й проти всякого беззаконня серед людей. Так під час його величання на ранішній співають: «Величаємо Тебе, Святий архистратиг Михаїл і всіх Вас ангельські сили небесні, що повсякчас прославляєте Господа».
Зокрема архангел Михаїл неодноразово згадується і в Старому Завіті. Він з’явився Ісусові Навину в якості помічника під час завоювання ізраїльтянами Обітованної землі. Він також з’явився пророкові Даниїлу в дні падіння Вавилонського царства та на початку створення Месіанського.
Отці Церкви бачить архангела Михаїла учасником інших важливих подій в житті народу Божого, де, щоправда, не називають його імені. Так, наприклад, архистратига ототожнюють із таємничим вогняним стовпом, що йшов попереду ізраїльтян під час їх виходу із Єгипту (Вихід 33, 9-14; 26-28). Йому ж приписують поразку величезного асирійського війська, в період облоги Єрусалима, за пророка Ісаії (IV Царств 19, 35).
У народній уяві архистратиг Михаїл – це мужній лицар, захисник, який перемагає всі темні сили на нашій землі. «Грім гримить – це Михаїл веде війну з чортами, – говорить народна легенда, – де б не заховався нечистий, а стріла архистратига знайде його скрізь».
Також святого архангела Михаїла наш народ почитає як покровителя столиці України – Києва. Стародавній герб міста оздоблений образом архистратига Божого з мечем. Мисливці України теж вважають його за свого покровителя. В легендах, оповіданнях архангела Михаїла змальовують суддею, оборонцем і захисником усіх мисливців на полюванні. Тому в день його пам’яті 8/21 листопада мисливці йшли до церкви й перед образом архистратига ставили свічку. Якщо на свято випадав сніг, то люди казали: «Михаїл приїхав на білому коні». На іконах його зображують із вогненним мечем в руці або зі списом, яким Михаїл протикає змія. Напочатку IV ст. Церква встановила назву свята «Собор (тобто зібрання) святих ангелів на чолі з архистратигом Михаїлом».
Святкування собору святих ангелів Свята Православна Церква почала за переданням богодухновених отців, після того, як відкинула давнє нечестиве язичницьке святкування духів, що встановили ідолопоклонникі. Крім того на початку християнської доби існували деякі течії, які вчили поклонятися ангелам так само, як і Господу. Згодом з’явилися інші секти, що проповідували нібито ангели є творцями всього видимого, а тому мають бути прославлені більше аніж Христос – Син Божий. Архангела Михаїла вони називали богом євреїв. Навіть існували секти, які відкрито почитали язичницькі ідоли, називаючи їх ангелами. Особливо такі єресі мали місце в Колосах, місті, яке належало до Лаодикійської митрополії. Однак саме там вперше почалось звершуватись православне святкування Собору архистратига Михаїла та всіх небесних сил безплотних. Саме в Колосах вперше почали будувати храми на честь Божих ангелів.
Святкування Собору ангелів було встановлене в місяці листопаді – дев’ятому від березня, місяця, в якому за переданням почалось Створення Світу, – для визначення чинів ангельських, яких є дев’ять. Апостол Павло – наставник святого Діонісія Ареопагіта, був піднятий до третього неба і там бачив відміну в ангельських чинах, після чого сповістив ангельську ієрархію своєму учневі.
Дев’ять ангельських чинів діляться на три групи – в кожній по три чини – вищу, середню й нижчу.
Першу – вищу і найближчу до Пресвятої Трійці групу складають серафими, херувими та престоли.
Ближче всіх до Творця свого знаходяться боголюбиві шестокрилі серафими, яких бачив пророк Ісаія: «серафими стояли навпроти Нього, шість крил в одного та шість крил в іншого» (Ісаї 6, 2). Вони вогняні, такі, що безпосередньо перебувають перед Господом. Вони палають любов’ю до Нього та й інших спонукають до такої ж любові, тому й називаються «серафими», що в перекладі з давньоєврейської означає «палаючі».
Після серафимів, згідно Діонісія Ареопагіта, йдуть багатоокі херувими, сяючі світлом богопізнання, та обізнані з глибиною Премудрості Божої. Слово «херувим» в перекладі з давньоєврейської означає «колісниця», їх пророк Ієзекііль бачив у вигляді людини, лева, вола й орла (Ієзекііля 1). Згодом цими символами почали позначати чотирьох апостолів-євангелистів, вони означають розум, силу, смирення та висоту помислів. Херувими перебувають перед Престолом Господнім і є Духовною Колісницею Всевишнього.
Згодом перед Всевишнім стоять богоносні, як називає їх Діонісій Ареопагіт, престоли. Адже саме на них, як на розумних престолах, за словами святого Максима Сповідника, почиває Сам Господь. Богоносними престоли називаються по благодаті, що дана для їхнього служіння. Тому через них переважно проявляється правосуддя Боже: вони прославляють Суд Божий, виливаючи його на престоли суддів земних.
В середній групі також знаходяться три чини святих ангелів: господства, сили та влади.
Господства називаються так тому, що вони господствують над іншими, які слідують за ними. Залишивши, як говорить святий Діонісій Ареопагіт, рабський страх, вони добровільно, з радістю, невпинно служать Богові. Також посилають свою силу розумному володінню та мудрому управлінню, навчають володіти почуттями, смиренню та підчиняти плоть духові, а також бути поза усілякої спокуси.
Сили, сповнені Божої міцності, негайно виконують Волю Всевишнього. Вони творять великі дива, посилають благодать творити дива угодникам Божим, аби ті могли зціляти хвороби та пророкувати майбутнє.
Влади називаються так тому, що мають владу над дияволом, щоб приборкувати владу бісівську, та не допускати нечистим духам заподіювати будь-кому лиха. Влади утверджують подвижників на духовні подвиги, оберігають їх, щоб вони не позбавились натхнення.
У нижчій групі також три чини: начала, архангели та ангели.
Начала керують нижчими ангелами, спрямовують їх діяльність до виконання божих повелінь. Їм доручено керувати силами природи, охороняти країни, народи та племена. Вони навчають земних керівників виконувати свої обов’язки не заради матеріальних нагород, а в усьому шукати Слави Божої.
Архангели благовіствують про велике та преславне. Вони відкривають тайни віри, пророцтва та Волю Божу людям, тобто являються провідниками Об’явлення. Святий Григорій Двоєслов говорить, що архангели зміцнюють в людях святу віру, просвітлюють розум світлом пізнання Святого Євангелія, відкривають таїнства благочестивої віри.
Ангели найбільш близькі до людей. Вони сповіщають про наміри Божі, наставляють у добрі та побожному житті. Вони охороняють вірних, утримують від гріховних падінь, підносять повалених.
Володіючи досконалим, в порівнянні з людиною, розумом і свободою волі, ангели можуть вдосконалюватись у добрі або ухилятися до зла. Щоправда, як пише святий Іван Дамаскін: «святі ангели несхильні до зла, хоча і нестійкі, але до зла несхильні не за природою, а по благодаті». Вони вільно вибрали шлях служіння Богові, що є способом вдосконалення їх природи.
Над усіма вищеназваними дев’ятьма ангельськими чинами вождем і начальником поставлений святий архистратиг Михаїл, як вірний служитель Божий. Тому свято і називається собор, так як всі вони в сукупності єдино гласно прославляють Отця і Сина і Святого Духа, Святу Трійцю, Єдиносущну й Нероздільну, Якій і від нас земних нехай буде слава на віки віків.

Матеріал підготував Михаїл Александров

Коментування не дозволено